- викрик
- -у1) вы́крик; восклица́ние2) (со значением собир.) крик
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
викрик — у, ч. Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик … Український тлумачний словник
викрик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
оклик — у, ч. 1) Вигук, поклик, звертання, яким привертають чию небудь увагу. 2) Голосний вигук, викрик, що виражає які небудь почуття. 3) перен. Рух, жест і т. ін., яким привертають чию небудь увагу … Український тлумачний словник
вигук — (голосно вигукнуте слово, фраза / звук, який передає певне почуття), викрик, оклик, крик, покрик, поклик, погук … Словник синонімів української мови
скричати — скричу, чиш, Пр. Скрикнути; видати раптовий, несподіваний викрик, закричати … Словник лемківскої говірки